Zgłoś błąd 
ВИБРАВ ЦЕЙ ВУЗ СЕРЕД УСІХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ВУЗІВ
– Був період, коли я жив у Італії, рік, в Римі. Я закінчував Київський Інститут Міжнародних Відносин і останній рік довчався за кордоном, отримав диплом магістра в Римі.
Навчаючись, ми з друзями часто подорожували по Європі, літаком. Квитки були дуже дешеві – якщо зачасно їх замовляти. За рік ми відвідали близько десяти країн – Франція, Голландія, Португалія. Сама атмосфера польотів, навіть стан душі, коли приїжджаєш в аеропорт, де все так злагоджено, впевнено – це мені дуже подобалось.
Коли після закінчення магістерської програми я повернувся в Україну, то влаштувався на роботу в Інстиут Міжнародних Відносин, та почав шукати можливість де б навчатися на пілота. Маючи досвід навчання за кордоном, я хотів знайти вуз поза межами України. Почав шукати по всій Європі – які є вузи, котрі готують на пілотаж. І дешеві, і разом з тим такі, які дають на високому рівні знання – це чеські і польські вузи.
Остаточно зупинився на Польщі, бо ще така цікавинка – тут дуже розвинений планеризм, практично літають у кожному селі, це ніби національний спорт. І багато дітей, починаючи з 14-ти -16 років літають на планерах. Тобто всі розуміються на польотах (звісно, частина потім стає професіоналами, вчаться у вузах на льотчиків). Ніде в Європі я такого не зустрічав.
В Польщі є три вузи, які вчать на льотчиків – Жешув, Демблін і Холм. Вибрав Холм.
Приїхав на один день, подивитися, як тут і що, і здав одразу документи. Чи сподобалося містечко? Так, цікаве, тихе містечко, багато студентів.
Дуже вразив Центр Інженерної Науки (СSI). Сумніваюся, що в Україні є щось подібне. Сам факультет «Мехініка і Будова Устаткування». Обладнання в лабораторіях, можливість робити різноманітні дослідження…Це все – за останнім словом техніки, механіки, електороніки. В Льотному Центрі стоять літаки, які ми вчимося складати-розкладати, а навіть можемо виготовити до них запчастини.
– Особливості навчання на льотчика?
– Треба мати відміне здоров’я, тобто ходити в спортзал, добре їсти, добре спати. Від студентських різноманітних гулянь доводиться відмовлятися.
– Як справляєшся з польською мовою? Чужа мова, термінологія…
– Я приїхав – взагалі нічого не розумів. Але буквально за три місяці вдалося багато чого розуміти, складати речення, розмовляти. Сидів, вчив щоденно мову, бо не можна сказати, що вона така вже й легка. Так, є подібні слова до української…
– Наприклад, «урода». (Сміється. Українською мовою це перекладається як «краса»).
– …але дуже багато такого, чого немає в українській чи російській мовах. Писав, читав, слухав. Але найбільше помагає – розмовляти. Не соромитися говорити з помилками, а потім воно поступово шліфується.
– Як виглядає твій студентський день?
– Я живу на квартирі ще з одним студентом з України, котрий вчиться на пілотажі. День відрізняється в залежності від того, є в цей день польоти чи нема. Бо якщо літаємо, то о шостій ранку ми вже на аеродромі. А якщо ходимо на пари, то повернувшись додому готуємо обід – обов’язково має бути перше, це суп або український борщ. Потім – навчання, спортзал.
– За своє навчання у Польщі треба платити. В Україні можна було вчитися принаймні дешевше?
– Так тільки здається. Я порахував, що навчання в Україні коштувало б стільки само, а через коливання курсу валют деколи і дорожче, ніж тут, у Польщі. Але тут ми маємо практику з тими самими викладачами, котрі нам викладають теорію, вчимося на тих самих літаках. Це дуже вигідно.